КРОПИВНИЦЬКИЙ

І прости нам провини наші

0

І прости нам провини наші

Кредитори, як правило, милосердні до країн третього, а то й четвертого світу. Розвиненим економікам дуже рідко доводиться розраховувати на їхню поблажливість

Як один із аргументів на свою користь, Греція в переговорах із кредиторами з ЄС вдалася і до моралізаторства, згадавши про те, як трохи більше ніж 60 років тому списувала борги ФРН. Дійсно, до 1953 року стан західнонімецької економіки був досить плачевним. «Економічне диво» лише набирало обертів, а на бюджеті важким тягарем лежали зовнішні борги. Приблизно половину з них становили репарації, накладені на Німеччину ще за підсумками Версальського договору, ще стільки ж — кредити, взяті після Другої світової на відновлення зруйнованої війною економіки.

За нинішніми мірками, процентне співвідношення зовнішнього боргу до ВВП було смішним — 25%. Але Німеччина гостро потребувала капіталовкладень для стимулювання економічного зростання. І в лютому 1953 року зуміла домовитися з низкою країн про списання 50% боргу, а виплати по другій половині реструктуризувати на вкрай вигідних умовах (розстрочка мінімум на 30 років, можливість витрачати на обслуговування боргу не більше 3% експортної виручки). У підсумку останній транш був виплачений тільки в 2010 році. І що найбільш цікаво — серед європейських країн, які пробачили борги ФРН, була і Греція.

На Ангелу Меркель такі доводи не подіяли, але цікаво розібратися з питанням про те, коли, яким країнам і за яких умов списують зовнішню заборгованість.

Щедрість паризька, кельнська, неапольська...

У 1956 році, коли перед загрозою дефолту опинилася Аргентина, її делегація зустрілася в Парижі з представниками країн-кредиторів, аби домовитися про реструктуризацію — переговори пройшли успішно. З цього моменту починається історія Паризького клубу — однієї з найбільш впливових неофіційних міжнародних організацій, що представляє інтереси країн-кредиторів (зараз у клубі 20 держав). Двадцятьма роками пізніше був створений і Лондонський клуб — неформальна організація, що об’єднує приватні банки-кредитори (натепер близько 1000 банків).

З початку діяльності та з травня 2014-го в рамках Паризького клубу було досягнуто більше 430 угод із 90 різними країнами-боржниками. Загальна сума врегульованого зовнішнього державного боргу різних країн склала більше $583 млрд. Але якщо спочатку клуб стикався з питаннями реструктуризації держборгів, то з часом стало очевидно, що заборгованість низки найбідніших держав набула характеру безнадійної. Особливо яскраво ця тенденція проявилася наприкінці 1980-х — початку 1990-х рр. Адже якщо під час глобального біполярного протистояння країни третього світу, залежно від обраного політичного курсу, могли розраховувати на підтримку з боку Заходу чи СРСР — то із завершенням цього періоду опинилися, по суті, наодинці зі своїми проблемами.

І якщо для розвинених країн Паризький клуб розробив т.зв. стандартні умови реструктуризації (пролонгація виплат на 10 років за ринковою відсотковою ставкою з пільговим періодом у 3 роки), то вже в 1988 році були розроблені Торонтські умови, що дозволяли списувати третину зовнішнього боргу країн з доходом нижче встановленого Світовим банком рівня. Сума, що залишилася, реструктуризується частинами: на 14 і 25 років (включаючи пільгові періоди в 8 і 14 років).

У 1994 році було прийнято окремі Лондонські умови для країн із низьким рівнем доходу, які через кілька років довелося ще раз переглянути у вигляді Неапольських умов. Згідно з ними, найбідніші країни могли розраховувати на списання вже двох третин боргу з пролонгацією виплат до 40 років (з 16-річними пільгами).

Але і цього виявилося недостатньо. У 1999 році було прийнято Ініціативу HIPC (heavily indebted poor countries), спрямовану на скорочення тягаря зовнішнього боргу найбідніших країн світу. На сьогодні в неї залучено більше 40 країн, в основному африканських. Це ті країни, зовнішній борг яких по відношенню до експорту товарів і послуг або до обсягу доходів держбюджету перевищує 150 і 250% відповідно. Для країн, залучених до HIPC, діють Кельнські умови, згідно з якими можливе списання до 90% зовнішнього боргу.

І якраз на початок XXI століття припадають найбільші списання державних боргів найбідніших країн перед членами Паризького клубу та міжнародними фінансовими організаціями. Так, наприклад, в 2004 році Паризький клуб прийняв рішення поетапно списати 80% боргу Іраку (понад $30 млрд.). У 2006-му зовнішній борг Малаві був зменшений з $363 до $9 млн. У 2010-му було списано практично 100% заборгованості Республіки Конго ($2,4 млрд.), Ліберії ($1,4 млрд.) і Гаїті ($214 млн.). У 2013-му — понад 60% боргу М’янми (понад $6 млрд.). Це — далеко не повний список. Окремо в 2005 році на саміті G8 було прийнято рішення про списання 18 найбіднішим країнам світу боргів перед СБ і МВФ ($40 млрд.).

Важливо відзначити три принципові моменти. По-перше, пряме списання заборгованості держав перед державами — явище досить часте. Але проблема в тому, що воно тісно пов’язане зі співпрацею боржника з МВФ. Як правило, країна, що претендує на списання, зобов’язана спочатку врегулювати спірні питання з Фондом, погодитись виконувати його рекомендації, отримуючи натомість додаткову фінансову допомогу від МВФ і/або СБ. По-друге, мова практично завжди йде про незначні суми за мірками держав — учасників клубу. По-третє, претендуючи на допомогу в рамках тієї ж HIPC, держава ніби автоматично потрапляє до «чорного списку» країн четвертого світу.

Винятки з правил

А проте в історії, крім згаданого вище прецеденту з ФРН, були й інші «нестандартні» приклади списання зовнішнього боргу. Найбільш недавній — списання в 2009 році з Сербії $550 млн. боргу Косово (яке Белград, втім, все одно вважає частиною своєї території).

Але ще більш цікаві кроки було зроблено на початку 1990-х по відношенню до Польщі та Болгарії, що зіткнулися з серйозними труднощами при переході до ринкової економіки. Так, в період 1991–1994 рр. Паризький клуб списав Польщі половину вартості зовнішнього боргу (на членів Клубу припадало 60% заборгованості) і 80% прострочених відсотків по ньому. Частину було реструктуризовано майже на два десятиліття з пільговими періодами. У підсумку тільки за ці три роки польський бюджет заощадив близько $9 млрд. (для країни Східної Європи того періоду — величезна сума). У 1994 році практично аналогічна угода була досягнута і з Лондонським клубом (загальне зниження боргу ще на $6,6 млрд.). Що характерно, списання відкрило доступ Польщі до нових міжнародних кредитів (і приватних, і по лінії МФО), що і послужило поштовхом до прискореного зростання польської економіки вже до кінця 1990-х.

Болгарія в березні 1990 року була змушена оголосити про свою неплатоспроможність — на відміну від Варшави, Софія заборгувала в основному комерційним банкам. Лише до кінця 1993 року було досягнуто згоди з Лондонським клубом (підписали понад 300 банків). У загальній складності Болгарія отримала списання 47–48% зовнішнього боргу на суму в $8,1 млрд.

Однак подібна практика з боку кредиторів не стала правилом для країн Східної Європи. Румунія отримала лише можливість реструктуризувати частину боргу. Угорщина, Чехія і Словаччина пройшли початок 90-х із підвищенним борговим навантаженням, але без списань і реструктуризації — через що, до речі, виграли в довшій перспективі, заслуживши репутацію сумлінних боржників.

Втім, було б несправедливо приписувати успіх «польського економічного дива» виключно поступкам з боку кредиторів. Як свідчить досвід тієї ж Болгарії, подібні заходи не гарантують успіху: сьогодні Болгарія в списку країн за ВВП за ПКС на душу населення відстає від Польщі на два десятки позицій в списках МВФ і СБ (приблизно на 33% або $8 тис.).

Фото: Shutterstock.

Інформація за темами: кредитори, борги

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

16:01

В Кропивницком перед футбольным матчем усилят охрану порядка

13:30

Под Кропивницким саперы нашли две бомбы

12:20

Прокуроры Кропивницкого отчитались о расследованиях рейдерских захватов земель

11:30

Школьники Кропивницкого будут ездить по проездному билету

17:08

На Кировоградщине участились пожары в экосистемах

Архів

kirovograd.comments.ua

block2

kirovograd.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus