КРОПИВНИЦЬКИЙ

Як святкувати Різдво у Кіровограді

0

Як святкувати Різдво у Кіровограді

Різдво Христове Україна відзначатиме у ніч з 6 на 7 січня. Як святкували Різдво на Кіровоградщині кілька століть тому, які страви мають бути на святковому столі – у добірці «Кіровоград.proUA.com».

Історія (за матеріалами Юрія Смереки, газета «Справедливість»)

Збереглися усні та письмові спогади про святкування Нового року в Єлисаветграді на початку ХХ століття (1900 – 1917 рр.). До 1918 року на території Російської імперії діяв старий стиль, тобто літочислення велося за Григоріанським календарем. Як і у всьому православному світі, новорічні свята тривали від 25 грудня (Різдво Христове) до 19 січня (Водохреща). Новий рік святкували 1 січня.

Свято у нашій місцевості починалося напередодні Різдва, тобто 24 грудня. Його називали Святим вечором. Святвечір вважався суто родинним святом. За обрядовим столом збиралися члени сім`ї. Господиня готувала різноманітні страви, найголовніші з них – кутя та узвар. Потім діти обходили родичів та сусідів з колядками, носили вечерю хрещеним батькам. Обряд вечері існував не в усіх місцях України, але в Єлисаветградському та Олександрійському повітах був ритуалом неодмінним. На Різдво в оселях прикрашали ялинку. Але не скрізь.

Ось як згадує Святвечір і зустріч Нового року молодша сестра композитора Кароля Шимановського Софія: «У Єлисаветграді ми не раз святкували Різдво Христове. Задовго до Святого вечора розпочиналася передсвяткова метушня. Робили великі закупи солодощів та бакалії, з`являлися таємничі, гарні пакунки, які на засніжених санях привозила з міста мама… Пізніше приходив листоноша, згорблений під вагою пудової посилки. Там були цукерки… У дитинстві в нас ніколи не було ялинки – хвойних дерев у нашім краї не знали. Отже, подарунки ховали під подушку… Після святої вечері сходилися ближні й далекі родичі. Зрештою у цей день «далеких» не було – усім раділи, усіх сердечно зустрічали».

Втім, того дня раділи не тільки дітлахи, а й дорослі. Чоловіки й жінки збиралися на посиденьки. Хлопці йшли колядувати, водити «козу». Вони наряджали одного з них, найдотепнішого й найвинахідливішого, одягали його у вивернутого кожуха, чіпляли солом`яні роги й дзвіночок на шию.

Особливо весело проходило свято на Кущівці, Ковалівці, Балці (тепер – Велика Балка), де проживало в основному українське населення з давніми народними звичаями. Центр, де переважала дворянська знать, духовенство, багаті купці, офіцерство, так не веселився.

Після обов`язкової літургії чи не все населення міста незалежно від віросповідання, достатку, чинів, віку йшло на заміську територію, де колись знаходилася фортеця. Оскільки ялинки не було, прикрашали дерева саду, який там був. Причому не купленими у магазинах іграшками, а виготовленими самотужки. Кожен міг проявити себе у творчості, фантазії. Ще коли не було електрики, хлопці примудрялися виготовити яскраві світильники зі свічок, які не згасали від вітру чи заметілі. Дівчата прикрашали «ялинки» власними виробами – писанками, вишиванками, солом`яними іграшками.

Завершувався новорічний цикл свят на Інгулі та Сугоклеї. Саме тут на Водохрещу проводився Йордан – веселі ігрища на льоду з катанням на санках, ковзанах, купанням охочих у холодній воді, грою у сніжки. Гуляння тривало до ранку.

Що поставити на стіл (за матеріалами http://www.rizdvorazom.org.ua/)

На Святвечір всі страви готуються пісними (тобто без яєць, сметани, молока і масла) і без м`яса. На столі має бути 12 страв.

1. Кутя – пісна страва, символ єднання з Богом, із світом померлих. Варена пшениця з медом і маком є акт жертви Богові, бо пшениця з медом – це сакральна частина Святої вечері.

2. Горох – символ християнського життя, яке в домашній церкві розвивається і одного дня проявляється сторицею в Церкві і суспільстві. Символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після упадку.

3. Капусняк – капуста виступає як символ простоти, а однак міцності, скупченості й одності довкруги однієї твердої основи. Це і є символом християнина, який у смиренності при тісній співпраці із Божими провидінням знаходить свою силу й щастя. В Святому Письмі в Книзі Приповідок так написано: «Ліпше миска капусти, та з любов`ю, ніж віл годований, та з ненавистю» (15: 17).

4. Борщ – символ торжества добра. Так як господиня готує пісний борщ із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних малих здорових практик, які сягнув із родинного дому чи доброї християнської громади. Різдвяний борщ заквашується заздалегідь приготованим квасом з буряків, тому має темно-червоний колір. Він ще символізує кров віфлеємських дітей, знищених за наказом Ірода.

5. Голубці – символ Божої любові, символ Святого Духа, символ краси і сили отриманої від Сотворителя.

6. Риба – у ранньому християнстві риба була прийнята як символ Христа багатьма Отцями Церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Три переплетених риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.

7. Вареники – у фольклорі символізували достаток.

8. Млинці – символ сонця, – новим Сонцем для християн став Ісус Христос.

9. Каша – традиційна, проста, здорова страва, яка символізує продовження роду. Свою символіку каша теж сягає від зерна і сонця – це основа, яка повинна бути міцно закладена в кожному.

10. Пиріжки (коржі) – символ щастя, здоров`я і довголіття, які людина зможе одержати у постійному спілкуванню з новонародженим Ісусом.

11. Вар (узвар, вода) – репрезентує життя, яке надає кожній людині Ісус, сам ставши людиною.

12. Пампушки – символ свята, радості, які Богом даровані людям.

Довідково (за матеріалами «Вікіпедії»)

Різдво — велике християнське свято Народження Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде тепер своє літочислення.

Римо-Католицька Церква, більшість протестантських церков, а також деякі православні — включаючи Константинопольську (крім Афона), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й Грецьку святкують різдво в ніч з 24 на 25 грудня.

Єрусалимська, Російська і Сербська православні церкви, Українська греко-католицька церква, а також усі Українські православні церкви також святкують Різдво в ніч на 25 грудня, але за старим Юліанським календарем, що у ХХ та ХХІ столітті відповідає ночі з 6 січня на 7 січня за сучасним Григоріанським календарем.

Вірменська апостольська церква святкує Різдво 6 січня, в один день із Хрещенням Господнім.

7 січня є офіційним державним святом в Україні, Росії та Білорусі.

Новини партнерів

Loading...

Новини Trembita.info

Останні новини

17:05

В Кропивницком пересчитают бездомных животных

16:15

В Кропивницком мужчина угнал у соседа авто и помял чужой забор

14:31

В Кропивницком пылал девятиэтажный дом

12:27

Как проходит ремонт моста в Александрии

11:24

На Кировоградщине чиновник требовал от атошников мзду за землю

Архів

kirovograd.comments.ua

block2

kirovograd.comments.ua
Загрузка...

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине

   © «Комментарии:», 2014

Система Orphus