Гурт «Гапочка», трохи нескромно названий за прізвищем лідерки колективу Каті Гапочки, музичні критики називають одним із найбільш перспективних серед молодих українських рок-команд. Минулого тижня «Гапочка» разом з іншими учасниками фестивалю «DJUICE MUSIC DRIVE» виступила й у Кіровограді. Після їхнього приголомшливого (і це далеко не поодинока думка!) виступу, ми не втрималися, аби не поставити кілька питань голосу команди Катерині Гапочці.

- Перше питання як для молодої групи: навіщо вам це потрібно? Рок-гуртів нині в Україні вистачає. До того ж, хіба не простіше працювати десь в офісі, після роботи спокійно приходити додому, а не бігти на репетицію, не роз`їжджати по різних містах із концертами?

- Просто це у мене в крові. Я хочу їздити, виступати, дарувати музику, яку я пишу; хочеться, щоб люди більше нас знали. У когось в крові сидіти вдома і читати книжку чи за комп`ютером писати програми, а у мене зовсім інше у голові, я не можу без цього жити.

- Це дуже романтично звучить, але ж треба якось заробляти гроші на життя. Якщо доводиться часто їздити, то виникають певні труднощі, скажімо, відпроситися з роботи...

- Я ще студентка, навчаюся у музичному закладі, там всі все розуміють. Відпускають спокійно, і взагалі до цього дуже лояльно ставляться.

- У такому разі, чи були Ваші викладачі, котрі Вас відпускають на концерти, на виступах «Гапочки», і що вони після того Вам говорили?

- Мене викладачі завжди підтримували. Та й взагалі, першим створити наш гурт допоміг мій особистий викладач, котрий у мене вже четвертий рік викладатиме спеціальність у консерваторії. Він сказав: «Роби гурт, я тобі допоможу».

- Ваша музична освіта допомагає Вам як лідерці рок-гурту чи навпаки, заважає?
 
- Десь 50 на 50. Більше допомагає. Навчаючись музиці, я у будь-якому разі розвиваюся.

- Ви виступили у Кіровограді у рамках фестивалю «DJUICE MUSIC DRIVE». Чому ви вирішили взяти у ньому участь?
 
- Ми намагаємося брати участь у хороших фестивалях. Про «DJUICE MUSIC DRIVE» ми дізналися в останній момент, коли вже почалося голосування, але все ж таки пройшли на друге прослуховування, хоча кількості голосів було недостатньо.

- Якщо Ви не станете першими і не виборете контракт із престижною рекординговою компанією, будете сильно сумувати?
 
- Ні, ми хочемо увійти у п`ятірку кращих і виступити на завершальному концерті у Києві. А виграємо чи не виграємо – це доля, не варто через це сильно розчаровуватись. Я вважаю: виграємо – добре, не виграємо – ну і що з того?!

- Про гурт «Гапочка» я вперше прочитав в Інтернеті, причому це було на рівні записів у ЖЖ: мовляв, чи чули такий класний гурт, як «Гапочка». Ви якось спеціально заохочували цей мережевий розголос?

- У нас є сторінка «В контакті», і, як кожен нормальний гурт, через неї ми себе популяризуємо. Ми не робимо якихось піар-ходів, бо ми, прямо скажемо, ще ніхто. Також ми є у «My Space», а офіційний сайт поки що у розробці. Незабаром будемо знімати кліп з ротацією на каналі «Ентер» - такий приз ми вибороли завдяки участі у фестивалі «Global Battle of the Bands». А у Кіровограді нас знають через те, що наш барабанщик, Артем Угодніков, із Кіровограда. І я у цьому місті третій раз, хоча ми граємо тут уперше.

- У Вашому гурті є певний розподіл обов`язків – хтось відповідає за текст, хтось за музику, хтось за аранжування?

- У нас все просто: я пишу пісню зі словами, мелодією, гармонією і приношу на репетицію. Аранжування робимо вже разом.

- Останнє слово завжди за Вами?

- Ми між собою знаходимо компроміси, бо, в принципі, ми знаємо напрямок, у якому працювати.

- Кому з учасників гурту доводиться йти на найбільші жертви заради загального компромісу?

- Бас-гітаристу (сміється). Як в анекдоті.

- Одна із найвідоміших пісень гурту має назву «Крила». Якщо б у Вас з`явилась можливість отримати на певний час справжні крила, то куди б Ви полетіли?

- Хотіла б злітати в Амстердам. Або взагалі просто піднятися вище хмар, аж до сонця, але так, щоб не обпекти крила.

- В усіх музикантів, котрі бувають у нашому місті, ми запитуємо: якщо уявити Кіровоград як музику, то що б це була за музика?

- Реп. А також тріп-хоп. Тому що я знаю деяких кіровоградців, і вони, в основному, слухають саме таку музику.

Дмитро Шульга, "Весь Кіровоград"