КРОПИВНИЦКИЙ

ЗМІ про Кіровоград

ЗА:

24 липня 2015

Сьогодні у Кіровоградській ОДА відбулась зустріч Сергія Кузьменка з керівниками міст на районів. Говорили про економію газу, підвищення зарплат та інвестиції.

01 липня 2015

Минулого тижня із кіровоградськими ЗМІ зустрілись батьки працівників ДАІ, які постраждали під час несення служби. 13 березня двоє працівників ДАІ Євген Дєдушев та Сергій Ліподат патрулювали в Устинівці. Люди сповістили правоохоронців про білий ВАЗ, водій та пасажири якого ведуть себе не адекватно.Коли даішники зустріли автомобіль в центрі містечка, він не реагував на світлові сигнали, якими просили перемикнути світло на ближнє, був дивний характер рухів.Згідно інструкції хлопці ввімкнули відеореєстратор і спробували зупинити авто.«Коли вісімка під’їхала, авто зімітувало зупинку після чого рвонуло з місця і ледь не збило інспектора. З цього моменту все зафіксовано на відео», - розповідає батько Євгена, Петро Дєдушева.Машина ДАІ переслідувала авто аж до приватного домоволодіння, куди заїхало авто. Коли згодом правоохоронці почули жіночий крик (як згодом з’ясувалось, кричала пасажирка авто, що злякалась), то вийшли зі своєї машині рушили до авто, яке зупинилось.В цей момент з автомобіля вискочили четверо чоловіків і почали бити хлопців. Коли ДАІшники намагались відступити до службового авто, їх та автомобіль почали бити граблями. Це зафіксував і відеореєстратор на службовому автомобілі.Як результат у Євгена Дєдушева перебито три ребра, а Сергій Ліподат також отримав поранення. Тоді пораненим вдалось покинути місце пригоди.Ані захиститись, ані злякати нападників попереджувальним пострілом в повітря потерпілі не могли – були без зброї і з одним на двох гумовим кийком, який залишився в авто.За словами батька потерпілого, хлопцям ще за кілька тижнів перед побиттям доводилось виходити на чергування без зброї, бо внаслідок реорганізації, яка відбулась 25 лютого, коли Устинівське ДАІ було приєднано до Долинського ДАІ, через бюрократичну тяганину не було можливості видавати зброю.«Хлопці вже не могли дістатись до райвідділу. Вони приїхали до нас додому. Викликав швидку, сповістив у міліцію, а сам приїхав до Устинівського райвідділу. Я спитав в чергового Винника, чому не виїхали, бо ж можна затримати по гарячих слідах. «Ідіть і не мішайте працювати», - сказав мені майор і закрив віконце. Мені сказали що не можуть виїхати бо нема бензину, що ніч і вони не можуть їхати в те домоволодіння.Коли я сказав що я поїду сам то вони таки поїхали зі мною…десь більш як через годину ми все ж виїхали на місце. Коли ми прибули на місце побиття, слідча група не мала ні фотоапарата, ні навіть зошиту. О 4 ранку я повернувся, щоб сфотографувати речові докази», - каже Петро Дєдушев.У той час, як потерпілі перебували у лікарні, їх примусили написати заяву, що вони затримували авто в неробочий час і "калинили" – намагались наживитись на порушниках. Хлопців звільнили із займаної посади і перевели на посаду дільничних у Маловисківському районі.Також, один з нападників написав на хлопців заяву і наразі їм загрожує кримінальна відповідальність за ст.365 ч.2( Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями).Батько переконаний, керівникам було простіше пришити «справу» двом рядовим хлопцям, ніж понести покарання за те, що в порушення інструкції послали працівників на патрулювання без зброї. Адже за 9 років на роботу його сина не було нарікань. До того ж, непокараними залишаються і нападники-рецидивісти.Петро Дєдушев оббиває пороги всіх інстанцій і намагається добитись справедливого слідства, а вдома стикається з погрозами. За його словами його недобудований будинок в Устинівці потрощили невідомі.«Чому службове розслідування базувалось на тотальній фальсифікації? Наприклад, є протокол який того дня був складений хлопцями, останній в 6.55, а у розслідування написано що зброю вони отримали в 7.00. Це технічно неможливо. І там не їх підписи, але графологічну експертизу ніхто не хоче проводити», - переконує батько.«Страшно лягати спати, коли ти розумієш, що, раптом що, міліція не приїде. Боюся за дружину і сина… Але якщо щось трапиться, то принаймні люди будуть знати правду. І що б не трапилось ми будемо йти до кінця», - переконує Дєдушев і минулого тижня вийшов на одиночний протест під УМВС області.Тоді з ним зустрівся очільник УМВС області, але про що йшла мова, можемо судити лише зі слів батька потерпілого – керівник не захотів, аби на зустрічі були присутні журналісти.Зараз потерпілі звернулись до суду, написали заяву на ім’я Міністра МВС, а вже завтра очікують на журналістське розслідування у програмі "Люстратор 7.62" каналу 2+2.Марта Луцька

15 квiтня 2015

10 квітня вступив в дію Закон про суспільне телебачення та радіомовлення. Що саме зміниться для глядачів та платників податків, розбиралися журналісти «Гречки».

24 листопада 2014

Сьогодні Україна вперше відзначає річницю Майдану, або, як її назвали –  «Революції гідності». Офіційну назву подій річної давності нещодавно озвучив Президент – День Гідності та Свободи, узаконивши його як державне свято. Кіровоград не був осторонь цієї масштабної події і вперше вийшов на центральну площу 24 листопада 2013 року. «КП» дізнавалася у містян, чи виправдалися їхні очікування від Майдану. Але що цікаво, навіть після революції люди бояться називати власні прізвища…Анастасія, 20 роківРік тому, коли це все відбувалося, мої відчуття були неоднозначними. З одного боку я мріяла про щасливе майбутнє для нашої країни без усіх цих зажерливих політиків. З іншого – я не завжди підтримувала дії Майдану. Після того, як почала проливатися кров, я лише молилася, щоб скоріше це все скінчилось. Молюся і досі. Тому мої очікування не виправдались, ми назавжди втратили багато життів, а це ніяк не виправдовується. Ми досі бачимо зажерливі морди наших депутатів, які нам, як і раніше, нахабно брешуть! Але є один і єдиний плюс – ми стали згадувати, що ми українці, але це такий мізер з-поміж тих смертей. Андрій, 21 рікОчікування десь перегукувалися із 2004 роком, проте я не вірив, що українцям вдасться змінити владу. Про те, що сталося далі (агресія збоку «братского народа»), не міг уявити навіть у найжахливішому сні, як, думаю, і кожен із нас. Щодо сподівань, влада змінилась, а система – ні. Замість Європи ми отримали війну. Нічого на краще не змінилося, проте в цьому винна не тільки сьогоднішня влада. Сьогодні доля країни, здається, більше залежить від простого народу, аніж політиків. За минулий рік сталося багато, проте варто відзначити, що ці події зміцнили і об`єднали нас. Як воно буде далі – ніхто не знає. Проте сьогоднішні сподівання пов`язані виключно з миром. Максим, 18 роківКоли я йшов на Майдан, мабуть, ясної мети не було. Оскільки я свободолюбивий, – це був протест проти утискання моїх свобод. Коли зрозумів, що можу їх втратити, вирішив боротися. Загалом на 60% мої очікування справдилися. Я не чекав від Майдану результату просто тут і зараз, я вбачав у ньому довгострокову перспективу, знав, що буде тяжко, що буде криза… Хіба що очікував більших масштабів люстрації, але в нашій країні це малоймовірне явище в тому розумінні, яке я йому надаю. Та і взагалі важко оцінювати результати такого явища як «Майдан» за даної ситуації, оскільки очікування постмайданового стану не передбачали втручання іншої держави. Сергій, 35 роківЯ лише сподівався, що нарешті все налагодиться і ми будемо добре жити в новій  європейській державі. Очікування поки не справдились. Але будемо сподіватися на краще. Ірина, 48 роківЯ чекала абсолютно нових змін у законодавстві і, що найважливіше, їх виконання! Якщо так хочемо в Європу, то потрібно міняти все: починаючи від виробництва і закінчуючи менталітетом, уявленнями людей. А змін – нуль. Кожен чогось очікував, але точно – не війни. Тому мої очікування зовсім не виправдалися. Мені дуже шкода тих воїнів, Героїв України, які загинули. А за що? Результату нема, країна економічно не сильна, уряд живе за наш рахунок. Дуже незадоволена! Ольга, 19 роківБули очікування, що Україна нарешті стане демократичною державою, матиме Європейську інтеграцію. А отримали знову ватагу боягузів та людей-непатріотів. Але так, як раніше, країна жити не зможе. Якщо все буде продовжуватись так, як зараз – буде третій майдан... А очікування можуть справдитися, але, можливо, років через п’ять. Сергій, 53 рокиМайдан досяг тієї мети, що повалив тиранію Януковича в Україні. Завдяки Майдану в українців з`явилась самоідентифікація, національна самосвідомість, самобутність. Нарешті люди почали розуміти, що наші північні сусіди ніколи братами нам не були. Але поразка Майдану полягає в тому, що завжди «революцію творять романтики», а перемагають негідники. Ми змінили одного олігарха на іншого, який у свою партію тепер уже набрав тих холуїв, які прислужували попередньому режиму. Але завдяки Майдану народилася нарешті нація. І, можливо, тепер влада боятиметься свого народу, адже вони прекрасно знають, що раптом що – народ збереться­ і не відступить.Я хотів бачити Україну не те, щоб у Євросоюзі, а подалі від Росії. Дотримувався принципу Миколи Хвильового – «геть від Москви». Я з дитинства ненавиджу цю недоімперію, тому коли почався Майдан за Євросоюз, я реально зрозумів, що це наш шанс нарешті позбутися кремлівської руки. На жаль, Путін нині всіма способами намагається втриматися в Україні. Але мене радує те, що у багатьох українців виникає ненависть до Росії, яку особисто я відчуваю ще років із восьми. Дмитро, 25 роківУзагалі це болюча тема. Майдан не виправдав сподівань. І жертви ті на даний момент, по суті, були марні. Сумніваюсь, що люди гинули під кулями заради перейменування площ та вулиць.Я лише брав участь у декількох акціях кіровоградського майдану. Владу Януковича повалили. Цього я хотів і народ цього досянув. Але це важко назвати метою, це лише одна із задач, яку потрібно було вирішити. Мабуть, проблема полягає і в тому, що насправді мети не було. Мета була у деяких політиків, вони її досягнули. А народ… Народ мети своєї не досягнув. І чи була та спільна мета – тепер невідомо.Людмила, 15 роківЯ ще надто мала, щоб розуміти і адекватно оцінювати такі серйозні речі. Наскільки я розумію, на Майдані стояли люди, які хотіли кращого життя для України. Але тепер мені не зрозуміло, чому такі мирні цілі перетворилися на війну. А такий наслідок мене не влаштовує і дуже лякає. Думаю, я пізніше все осмислю. Артем, 19 роківОчікування не справдились. Думав, що прийде нова влада і буде все добре. Можливо, треба ще час, щоб все стало нормально. Я ходив на Майдан з метою народження нової України. Особисто я змінився. За цей час подорослішав. Прийшло якесь осмислення життя і смерті. Патріотом я був і до того. А от смерті Майдану змінили моє світосприйняття. Щоб змінилася Україна, знову ж таки, треба час – 5, 10, 30 років. Дарина, 31 рікНе важливо, які у кого були очікування від Майдану і хто за що там стояв. Важливіше і найстрашніше те, що зараз гинуть люди. А людські жертви я ніякими ідеями не виправдовую. Дмитро, 40 роківОчікував від Майдану, що він розбудить у народу колишню козацьку завзятість. Частково це вдалося завдяки військовим діям. Чекаю третій майдан – жорстокий, суворий, після якого не цегла літатиме і міни по Києву, а депутати висітимуть на дротах і стовпах, щоб не будували собі палаци в парках. Тетяна, 23 рокиУ мене жодних очікувань від Майдану не було. Майдан – це необхідний елемент у житті країни, яка розвивається. Європа, до якої ми так прагнемо, пережила свої майдани і революції ще у 19 столітті. І це була не одна хвиля піднесень чи мітингів, а жорстока систематична боротьба за долю своєї країни. Україна зараз іде своїм шляхом, створює себе як націю і як державу. Майдан нам подарував хвилю патріотичного піднесення і проблеми, які давно замовчувалися і майстерно ховалися від очей людей. Тому саме зараз вирішується важливе питання – буде жити Україна чи ні. Поки нічого ще незрозуміло. Масовий протест був, бажання щось змінити було, а от справді революційних змін, на жаль, країна не побачила. Але вона їх потребує. У даній ситуації головне, щоб народ не впав у відчай, не розчарувався у своїх силах. Поки що наші люди тримаються гідно. Принаймні більшість з них. Очікувань, розчарувань чи захвату стосовно Майдану не висловлюю, бо він зробив усе, що міг. Зараз варто творити країну. Олена Сідорова

16 жовтня 2014

Під час уроку англійської мови у школі села Синюха Новоархангельського району 24-річна учителька чи то випадково, чи навмисно поцілила кульковою ручкою в обличчя п’ятикласнику Святославу Дубініну. Медики кажуть, що проникаюче поранення рогівки правого ока, з яким малого госпіталізували до районної лікарні, навряд чи залишило хлопцеві шанси залишитися повноцінно зрячим. Одну операцію дев’ятирічний Святик уже переніс. Попереду наступна. Проте бабуся і дідусь, які самотужки виховують онука, зізнаються, що коштів на лікування дитини у них немає.–Святослав сидів на уроці, їм якраз роздавали конт­рольні роботи, які вони писали на минулому занятті. Діти одне в одного питали, хто скільки балів отримав. Певна річ, спитали і його. Він усім казав, що в нього десять балів, хоча насправді отримав один. І саме в цю хвилину­ вчителька англійської мови Оксана Юріївна жбурнула в нього ручкою. Не знаю, чому вона це зробила. Зрештою, яка вже різниця. Все одно, за таке робити дитину калікою – це треба, щоб у людини взагалі мізків не було, – плачучи розповідає «КП» бабуся Святослава Любов Іванівна.– Побачивши, що у нього з оком щось негаразд, вчителька сказала збирати речі та йти додому. Коли Святик прийшов зі школи, поскаржився, що в нього дуже болить око, ми подивилися і відразу звернулися до лікаря. А вже зараз, після операції, в лікарні нам прогнозують, що він, скоріш за все, не бачитиме на це око.З лікарні оформили звернення до правоохоронних органів за фактом тілесних ушкоджень, які нанесла вчителька моєму внуку… Я з чоловіком сама виховую Святослава і його брата, нещодавно перенесла дві онко­операції, а ця ситуація взагалі мене на той світ зведе, – з болем ділиться жінка.Любов Іванівна розповідає, що Святослав разом із 12-річним братом не мають ані батька, ані матері. Остання покинула хлопців, коли молодшому було декілька місяців.Від того, що сталося у школі, не знаходить собі місця. Каже, їй байдуже, ув’язнять учительку чи ні, – заяву до міліції вона не писала, – зараз для неї головне вилікувати дитину, врятувати внукові зір.– У нього ще все життя попереду. Я хочу, щоб він бачив його своїми очима. До мене згодом, після інциденту, приходила вчителька, плакала, вибачалась, казала, що не навмисно зробила це, що у неї випадково випала ручка... Телефонувала її мама, теж плакала, вибачалась. Я не писала на них заяву, яка користь мені буде від того, що вона сидітиме у в’язниці? Я сказала, що мені потрібні кошти на лікування онука, бо що я можу вдіяти, коли отримую пенсію – тисячу гривень? Як ми маємо прожити, ще й проплатити лікування Святика? Зараз мені байдуже до всього, я просто хочу, щоб моя дитина бачила цей світ, щоб її вилікували, я готова померти, аби врятувати зір своєму Святику, – у відчаї каже Любов Іванівна.У районній лікарні, куди «КП» звернулася за коментарем, аби дізнатися, які ще випробування ляжуть на плечі дев’ятирічного хлопчика, ситуацію не коментують. Головлікар посилається на закон.– Ми не коментуємо хвороби, будь-які процеси, історії лікування наших пацієнтів без їхньої згоди. Це супере­чить не тільки етичним нормам, а й законодавству. У випадку з хлопчиком ми також вам нічого не скажемо, оскільки не маємо на це дозволу від його опікунів, – заявила керівник медзакладу Олена Прийма.Мовчать і в самій школі. Упродовж понеділка «КП» намагалася зв’язатися з директором навчального закладу і вчителем, що накоїла таку біду. Проте спочатку обидві просили зателефонувати трохи пізніше, а потім узагалі перестали відповідати на дзвінки.– Вона просто не знає, що казати, – пояснює начальник відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури області Алла Мороз. – Нам учитель сказала, що не навмисно вибила око хлопчику. У неї випадково випала ручка та поцілила дитині в обличчя. Проте травма, якої зазнав учень, дещо спростовує її слова і наштовхує на думку, що ручку кинула вона з застосуванням сили.Прокурор зауважує, як тільки Святик почне одужувати, відбудеться слідчий експеримент.– Під час слідчого експерименту ми точно встановимо, умисно чи ні випала ручка в учительки. Наразі вона відсторонена від виконання своїх обов’язків, а справа розглядається відповідно до частини ­1 статті 137 Кримінального кодексу­ – невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, – пояснює правоохоронець.Алла Мороз каже, що про покарання учителя поки рано говорити – все залежатиме від результатів експертизи.– Якщо вину учителя доведуть, їй загрожує позбавлення волі терміном до 3-х років, а також заборона три роки працювати у закладах освіти, – уточнює прокурор.Тим часом в обласному департаменті освіти кажуть, що незалежно від того, чим завершиться справа, посадовці відстоюватимуть перш за все інтереси дитини.– Зараз створена комісія, до якої також увійшли представники департаменту і прокуратури. Після її висновків ми зможемо об’єктивно сказати, що трапилося. Але як би там не було, ми стоїмо на боці учня. Адже вчитель свідомо обирав професію і знав, що працювати доведеться з дітьми, – коментує інцидент очільниця обла­сного департаменту освіти і науки Ельза Лещенко.А поки чиновники й правоохоронці з’ясовують, хто винен і в якій мірі, психолог Римма Мирна вже знає відповідь на це питання – система. Вона каже, що у педагогічних вишах варто краще придивлятися до майбутніх учителів.– У цій ситуації важливо не чіпляти відразу всіх собак на вчителя. Варто зрозуміти природу такого вчинку. Не слід намовляти й на дитину. Це учні п’ятого класу, зрозуміло, вони рухливі, непосидючі. Не буває поганих учнів, бувають учителі, які не знаходять правильних слів, щоб привернути увагу учня. Викладач повинен знайти підходи до дітей, словом змусити їх звернути на себе увагу, зацікавити і тим самим заспокоїти. Звісно, вчителька вчинила неправильно. Проте варто дивитися глибше, проблема не тільки у ній, а й у цілій системі. Помилка допускається ще під час відбору майбутніх спеціалістів. По-перше, не кожна людина здатна працювати з дітьми. Ще на цьому етапі, коли випускник вступає до університету, треба проводити певні психологічні співбесіди, визначати характер абітурієнта, його психологічну стійкість та готовність працювати у цій сфері. По-друге, самі вчителі часто морально втомлюються працювати у такому середовищі. Їм потрібна певна психологічна розрядка, відпочинок. Про ці речі не варто забувати. Інцидент стався з молодим викладачем, вона допустила помилку. Але я переконана, що зараз не лише дитині потрібна допомога, а й учителю. І мова йде про психологічну підтримку, – вважає спеціаліст. 

09 жовтня 2014

Сьогодні знайомимо вас іще з однією частиною програм кандидатів від округу №99 (Кіровоград). Про програми перших семи кандидатів можна читати тут.

23 вересня 2014

«Ждет тебя п...ц, на вашем языке — катарсис».«Камеді-Клаб» Скоро зима. Страшна ця зима буде не тільки і не стільки низькими температурами. Найжахливіше — це те, що поки, здається, нікому незрозуміло, чим і як будуть опалюватись кіровоградські виробничі, офісні й житлові приміщення. Одні мешканці за звичкою не думають про майбутні холоди («мені зараз і так занадто тепло»), інші думають у сенсі «якось то воно буде», покладаючись на суто сепаратистське «авось». Треті починають панікувати, годинами шукаючи в Інтернеті найдешевші «буржуйки» і придивляючись до найближчих зелених насаджень.Редакція Новин Кіровоградщини, залишаючи кожному кіровоградцю його законне право сприймати зиму так, як йому заманеться, все ж спробує розібратися, до чого готуватися цієї холодної пори року. Зима без газу? Зима буде — однозначно. Чи буде тепло у оселях і офісах — поки під питанням. Кіровоградські чиновники зібрались на розширене засідання комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, запросивши туди ж керівників закладів освіти обласного центру. Зал засідань міської ради був заповненим вщент. Головував перший заступник міського голови Анатолій Перевозник. Відразу почали з «цукерки»: всі наші тепло- та енергогенеруючі компанії, а також водоканал до опалювального сезону готові. У сенсі того, що технічні роботи проводяться згідно з запланованими строками.— Всіма територіями, закладами, установами, — авторитетно запевнила присутніх директор департаменту ЖКГ ОДА Ольга Довжук.   Потім чиновниця обласного рівня, правда, повідомила, що ситуація з забезпеченням області енергоресурсами — критична. 9 липня 2014 року вийшла Постанова Кабміну №296 (запам’ятайте), у якій кожна установа, від найменшого сільського дитсадочка до найбільшої лікарні чи заводу-гіганту, отримала свої ліміти на споживання природного газу. Причому цей ліміт розбитий помісячно. Тобто, перекладаючи з чиновницької мови на людську, якщо якась установа отримала норму споживання у 1000 кубометрів на місяць, то спожити має рівно стільки і не нанометром більше. Нові ліміти не залишають жодного шансу економним господарям: витратиш менше — молодець, але зекономлені кубометри на наступний місяць не переносяться. Основний «хардкор» був лише попереду. За словами Ольги Довжук, вищевказана постанова передбачала скорочення споживання газу для бюджетних установ на 10 відсотків. Після прорахунків чиновники взялись за голову: реальне скорочення — 20,6 відсотка. І, що найбільше вразило пані Ольгу, — кіровоградські чиновники «з’їли» ці цифри, не подавши пропозицій із коригування лімітів між різними бюджетними установами.— Прикладом у цьому була Олександрія, яка відразу надала пропозиції, — констатує Ольга Довжук, — від Кіровограда пропозицій не надходило.Керівниця департаменту ЖКГ не впевнена, чи знають керівники бюджетних установ свої ліміти, і чи готові вони за ними виживати у вкрай складних умовах зими без енергоресурсів. І чи дотримуються вони їх зараз, адже за порушення лімітів передбачене покарання... Будемо жити? Потім, за законами драматургії, градус «лякалок» лише підвищувався. За словами Довжук, існуючих лімітів не вистачить на нормальне проведення опалювального сезону. «Нормальне» — тобто таке, до якого звикли наші бюджетники. І тут же чиновниця кинула «рятувальний круг»: «— Треба вжити максимальних заходів щодо утеплення приміщень, щодо оптимізації їх.Тобто якщо, наприклад, в школі є одне або кілька «зайвих» приміщень, їх треба законсервувати на час холодів і не подавати туди тепло чи подавати його в обмеженій кількості.Якщо у обласних чиновників і залишались якісь надії на покращення ситуації з постачанням газу, то після наради губернаторів із міністром палива та енергетики, їх змінив розпач.— Коли ми вийшли з цієї наради, я зрозуміла, що нам потрібно готуватись до дуже серйозних проблем у проведенні опалювального сезону, — констатувала Ольга Довжук.Та й газ, «розподілений» 296-ю постановою, — віртуальний. Він є поки що лише в уяві профільного міністерства, а не в резервуарах. Проте всі посадовці «без надії сподіваються» ось на що: ліміти на промислові підприємства на перші три місяці нового року дещо вищі від потреб. У грудні — 870 тисяч кубометрів, у січні — на 1600 тисяч, у березні — близько 800 тисяч «кубів».— Ми вже направили листа віце-премьєру Гройсману і міністерству палива та енергетики пропозицію, щоб цей газ розподілили теплокомуненерго. І нам не відмовили в цьому питанні, — обнадіяла чиновниця. Розібравшись у газовому питанні, Ольга Довжук додала «реалізму»: вочевидь, не вистачить ще й електрики через брак палива на теплоелектростанціях. І треба готуватися до запланованих відключень в електромережах. Чиновниця закликала бюджетників витратити до початку опалювального сезону час, аби відпрацювати заходи з роботи в екстремальних та аварійних умовах: коли не стане газу, тепла або світла.— Я працюю у системі ЖКГ з 1992 року, — зізналась Ольга Довжук, — це будуть найекстремальніші умови роботи в осінньо-зимовий період.   Котельні: даєш тепло? Централізована система опалення у Кіровограді останніми роками почала втрачати прихильників. Вона неповоротка, нерідко вмикається незрозуміло коли і незрозуміло чому вимикається. Одним із нею холодно, інші, через спеку, сплять при відкритих вікнах. Те, що цієї зими тепловикам працюватиметься «спекотно», ні в кого не було сумнівів. Обмеження лімітів на газ, відсутність альтернативних палива, а також борги населення за минулі роки: все це викликає занепокоєння у керівників підприємств. Керівник КП «Теплоенергетик» Сергій Кравченко доповів, що його підприємство закінчує підготовчі роботи, які обійшлись у 9 мільйонів гривень. Зважаючи на ситуацію в країні, «Теплоенергетик» посилює охорону своїх стратегічних об’єктів. Підходи до греблі обносять колючим дротом, адже її підрив викличе затоплення всього центру Кіровограда. Посилюється охорона водосховища і 4 свердловин із питною водою.    Сергій Кравченко відразу повідомив, що доведених лімітів на газ підприємству не вистачить навіть для підтримки технологічного мінімуму. Тому підприємству виділені 3 мільйони гривень на відновлення мазутного господарства. І ці роботи, за словами керівника, на фінальній стадії. Але топити мазутом — дуже дорого, зізнається Кравченко, адже ціна на нього зросла майже втричі (з 5300 гривень за тонну до 13000 гривень). Причина — відсутність державного регулювання цін на цей вид палива і як наслідок купівля у приватників за бізнесовими розцінками. Плюс до цього, в тариф потрібно буде додатково включати витрати на транспортування і розвантаження. Тож вартість такого тепла буде близько 20 гривень за квадратний метр. Представник ще одного теплогенеруючого підприємства, ДП «Кіровоградтепло», теж запевнив, що вони до опалювального сезону готові. Втім, заступник директора Анатолій Таран намалював «апокаліптичний» сценарій: якщо в країні не буде електроенергії, не буде тепла, адже немає достатньої кількості дизельних електростанцій, аби забезпечити всі котельні підприємства.    Чи врятує «автономка»? Непереливки буде і жителям квартир із автономним опаленням. Представник «Кіровоградгазу» заявив, що його підприємство гарантує подачу газу лише за наявності останнього у системі. На всі запитання присутніх у залі засідань про дії, коли блакитного палива не буде, газовики або мовчали, або чомусь починали читати «мантру» про утеплення квартир.   Не менше проблем передбачаються і у тих, в кого «автономка» — електрична. Енергетики очікують перевантаження енергосистеми міста. Тому вводять графіки обмеження електроспоживання, електропотужності й аварійних відключень. Зараз працівники «Кіровоградобленерго» досліджують магістральні та внутрішньодомові електромережі, оптимізують систему локалізації майбутніх пошкоджень. Представник обленерго Микола Гершкул зауважив, що нинішньої кількості аварійних бригад недостатньо для роботи в екстремальних умовах цієї зими і закликав збільшити їх кількість.Медзаклади і школи з дитсадками енергетики пообіцяли відключати в останню чергу. А ось житловим будинкам у цьому плані пощастило менше.— Якщо будуть менше споживати електроенергії, є шанс зберегти стабільність енергосистеми, — звернув увагу присутніх Микола Гершкул, — якщо буде перевищення споживання, автоматика відключатиме електрику.«Розбалансувати» енергосистему можуть і власники приватних будинків, які нелегально встановили в себе електроопалення як альтернативу газовому.  Далі Гершкул приголомшив іншою новиною: в «Кіровоградобленерго» готуються до найгіршого — вже проводять тренування розгортання енергосистеми «з нуля».     До зими потрібно готувати і водні мережі, кажуть спеціалісти. Обладнання для ремонту і необхідні реагенти водоканал уже придбав. Тепер підприємства та ЖЕКи мають утеплювати власні підвали, адже за умови великих морозів і недостатнього опалення можуть перемерзати труби, якими у помешкання подається вода.   Рятуйся, хто як може... Прочитане навряд чи викличе оптимізм у споживачів електрики, газу і тепла. Зима стовідсотково буде важкою, адже відсутність газу є прогнозованою, а відключення електрики в домівках стане сумною реальністю. Від холоду можуть не врятувати ні найкрутіші турбовані газові котли, ні найекономніші електроконвектори. Адже при відсутності електричного струму не працюють ні ті, ні інші. Аби хоч із мінімальним комфортом пережити зиму, доведеться навчитися економити.   Але спочатку доведеться добряче витратитись на заміну вікон, утеплення фасадів та дверей. Потім подумати про придбання «буржуйки», приготувавшись «відбиватися» від пожежників. Декому доведеться «оптимізуватися» таким чином: всій родині спати в одній кімнаті, яка опалюватиметься. А то й ходити на ночівлю туди, де буде тепло. Не дай Бог... Ігор В’юн, спеціально для Новин Кіровоградщини

08 вересня 2014

Сотні вимушених переселенців, переїжджаючи на ту чи іншу територію України, стикаються з питанням працевлаштування. Втім якщо одні перебирають пропозиціями, інші не можуть знайти роботу, оскільки мають звільнитися із попередньої. Марина (жінка побажала залишити своє прізвище невідомим) - мешканка Горлівки. До Кіровограда вона приїхала місяць тому. Влаштуватися на роботу жінка не може, оскільки за місцем проживання працювала держслужбовцем – помічником судді Горлівського районного суду. Повертатися ж додому наразі небезпечно, тож питання пошуку роботи є вкрай актуальним.«Я звернулась до міської ради. Там мені повідомили, що нічим допомогти не можуть, але порадили звернутися до центру зайнятості. Там мені сказали, що теж нічим не допоможуть, бо я не хочу звільнятися у себе. От коли звільнитеся, тоді зможете отримати нову роботу, кажуть вони. Туди поки я не збираюся повертатися, бо там ідуть бойові дії» - розповідає Марина.Подібну ситуацію «Гречці» прокоментувала заступник Кіровоградського обласного центру зайнятості Лілія Колесник. За її словами, будь-яка діяльність держслужбовців обмежується законом. Відповідно аби офіційно влаштуватися на роботу тут, жінці необхідно звільнитися з роботи за місцем проживання.«Згідно ст. 15 Закону України «Про державну службу», особа, яка вступає на державну службу, зобов`язана припинити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту. За своїм місцем проживання названа вами особа працює помічником районного суду, а ця посада не належить до того виду діяльності, щодо якого не діє обмеження цієї статті. Відповідно законодавчих підстав для офіційного працевлаштування на даний час немає. Вона як держслужбовець підпадає під цей закон та під Закон «Про корупційні діяння» - пояснили в обласному центрі зайнятості.Один із виходів з такої ситуації після запитання «Гречки» запропонував Олександр Петік, голова Кіровоградської облдержадміністрації, яка щоденно моніторить і контролює ситуацію в області з переселенцями. За його словами, зі своєю проблемою жінка могла б звернутися до очільника Донецької області Андрія Ніколаєнка, який за своїми посадовими обов’язками «відповідає за всіх державних службовців на Донбасі» й, можливо, допоміг би у вирішенні цієї проблеми. Разом з тим голова зауважив, що питаннями держслужбовців займається і Національне агентство з питань державної служби.«Це питання має вирішувати Національне агентство з питань державної служби. Пропонувати їм продовжити роботу, або в Донецькій області, або на території України. Без втрати стажу, переривання контрактів і т.п.» - зазначив Олександр Петік.

29 серпня 2014

У травні і червні цього року очільник регіону Олександр Петік підписав два доручення стосовно громадського обговорення змін до Конституції на Кіровоградщині. З того часу раз по раз на сайтах райдержадміністрацій з’являються замітки зі звітом районних і сільських рад про те, як проводилися обговорення децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування. Написані мов під копірку, майже всі повідомляють про беззаперечну підтримку запропонованих змін до Конституції. Та чи аналізувалися вони взагалі і чи з усім насправді згодні люди – з’ясовувала «КП».Основні зміниМіністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ підготувало пропозиції, яких змін потребує Конституція України. Ці зміни спрямовані на реформу місцевого самоврядування, концепцію якої уряд схвалив у квітні цього року. Необхідність таких змін полягає, в першу чергу в тому, що саме Конституція визначає основи системи влади. Тож без коректив провести реформу по суті неможливо.Що ж передбачають основні зміни? По-перше, запровадження трирівневої системи адміністративно-територіального устрою України – область, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування. По-друге, функції виконавчої влади мають перейти від місцевих адміністрацій до виконавчих органів рад. По-третє, громаду повинні наділити максимально широким колом повноважень. Мова йде про так званий принцип субсидіарності – коли задачі вирішуються на найнижчому, малому або віддаленому від центра рівні.Також передбачається забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами. У тому числі – через їхню участь у загальнодержавних податках. Ще одна зміна, яка набула неабиякого резонансу і давно обговорюється в суспільстві, – ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв. «Виконавчу владу в областях, районах та місті Київ здійснюють голови державних представництв (фактично префекти)» – ідеться в пропозиції.Усе це навесні цього року представили на широке обговорення громадськості, в тому числі й серед жителів нашої області. Очільник Кіровоградщини Олександр Петік затвердив графік проведення обговорень змін до Конституції, які мають пройти у містах, районах та селах за участю депутатів, місцевих жителів, громадсь­ких організацій і трудових колективів.Свої пропозиції і зауваження вони повинні скеровувати до облдержадміністрації, де ті опрацьовуватимуться Центром законодавчих ініціатив при ОДА.Раз написано, значить, обговорювалиЗвіти про обговорення змін до Конституції  у сільрадах, трудових колективах лікарень, дитсадочків та різних установах проаналізувала «КП». Усі вони розміщені в новинних стрічках офіційних сайтів райдержадміністрацій. «У ході обговорення прийнято рішення підтримати зміни до Конституції України» – такими словами завершується практично кожна замітка. Про внесення якихось зауважень чи пропозицій пишуть лише одиниці. Невже усі запропоновані зміни влаштовують людей? Це запитання газета, власне, і адресувала посадовцям, що безпосередньо брали участь в обговореннях.– Я заступник, і не все можу вам сказати. Але раз написано, значить, проводилось, – відповідає на запитання «КП» про обговорення змін до Основного Закону заступник начальника Новомиргородського комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Катерина Суржавська.– Ми в основному нічого такого не міняли, ми звертали увагу саме на покращення для медпрацівників. Щоб і оздоровчі платили своєчасно, і що стосується захворювань. Саме на це ми звертали увагу, – додає про зроблені висновки медик, проте, де саме у проекті змін до Конституції йдеться про оздоровчі, не уточнює.– Багато є пропозицій. Зокрема, що стосується первинної ланки. Там вказано, що це треба переділити, а це не треба переділити. А практика показує, що деякі моменти не враховані. Хотілося б, щоб вони були враховані на законодавчому, міністерському і в той же час на конституційному рівні, – підсумувала медик, а на запитання «КП», що означає слово «префект», яке так часто згадується в проекті змін до КУ, відповіла:– Префект – значить першочерговий, пріоритетний. Але воно на словах тільки так, на ділі не буде, – розмірковуючи, пояснила жінка.Нас все влаштовуєПро те, що більшість «обговорювачів» мало розуміють не лише у чому суть запропонованих змін, а й взагалі, про що у них питають, стало зрозуміло після опитування «КП» десятків сільрад та трудових колективів. Відповіді були типовими.– Обговорювали? Так. – Які зробили висновки? Усе підтримали. – Невже все влаштовує і немає жодних пропозицій чи зауважень? Немає.Такі «дискусії» на місцях дещо нагадують обговорення змін до Конституції за часів Леоніда Кучми та одразу після приходу Віктора Януковича, коли схожі засідання проводилися для галочки і зауважень ні в кого не було.– Аякже, обговорювали. Ми все підтримали, позитивно поставилися, – каже заві­дувач Долинського ДНЗ №4 «Казка» Ірина Малага.«КП» уточнює, чи були якісь пропозиції, чи все влаштовує у проекті змін?– Ні, не було. У всякому разі, якихось нарікань не було. Більше я вам нічого не можу сказати. Те, що сказала, те і є, – підсумувала вона.– Обговорення було, але фактично ніяких поправок у нас немає. Ніяких доповнень, зауважень не надходило, – розповідає про обговорення змін до КУ у своєму трудовому колективі головний лікар Знам’янської ЦРЛ Ігор Муравський і додає: вносити корективи в Основний Закон України в будь-якому разі потрібно.– Світ змінюється, немає нічого незмінного. Звичайно, треба вносити зміни, потім щось корегувати. Зокрема, й щодо медицини, її фінансування. У медицині – застій, а ми живемо в інший час. Мають бути загальні державні програми, які повинні фінансуватися з бюджету України, а решта – з місцевого, все-таки на місці – воно ж видніше, – розмірковує лікар, а на запитання «Хто такий «префект»? зізнається, що важко відповісти.Про те, що запропонований громадськості проект змін – недопрацьований, заявив лише депутат Кіровоградської райради Євген Мікитенко. Каже, певні пропозиції супе­речать одна одній, тож над документом ще мають попрацювати експерти.– Я брав участь в обговоренні змін до Конституції на території  Великосеверинівської сільської ради. Юрист зачитала усі запропоновані зміни. Були виділені пункти, що стосуються децентралізації, ті, що торкаються саме сільсь­кої місцевості, органів місцевої влади. Все було обговорено. Виснов­ки такі, що проект недопрацьований, над ним треба ще працювати, – каже депутат.– Положення про те, що Президент може скасувати рішення місцевої ради – неправильне. Це суперечить самій ідеї децентралізації. Дещо сирий матеріал, на мою думку, – наводить приклад депутат і додає, що вноситиме свої зауваження уже в районній раді.Із зауваженнями від громад щодо змін до КУ – досить скрутна ситуація. На запитання про претензії чи ідеї відповідь зазвичай одна – усе влаштовує. Проте, коли мова заходить про те ж саме укрупнення, відразу кажуть: «Ой, ні, цього ми не хочемо».– Обговорення? Проводилися. Висновки – позитивні. Про пропозиції питаєте? У нас люди неактивні. Вони погоджуються, що Конституцію треба змінювати, – каже голова Обознівської сільради Кіровоградського району Олександр Михальський.«КП» тим часом уточнює думку громади щодо укрупнення — у відповідь категорично проти.– Ні, це люди не підтримують однозначно. Це поспішне рішення. Ми вже дореформувалися до того, що зруйнували все, що було. Не треба гребти всіх під одну гребінку. Потрібно, як зразок, взяти одну територію. Якщо реформування дасть результат, тоді можна брати наступну. Усе треба робити виважено, поступово і за погодження територіальної громади, а не під тиском, – вважає Олександр Михальсь­кий і відповідає на питання, хто такий «префект».– Префект? Я не знаю. Вони там щось називали – то староста, то префект. Буде якийсь представник законодавчого органу територіальної громади. Ми ще не знаємо, як його назвуть.Які висновки? Ніхто нічого не зрозумівЗ пропозиціями від громади теж непереливки. Проте, звідки вони можуть взятися, якщо більшість людей, які обговорюють зміни до Конституції, не розуміють, про що саме йде мова, та як корективи Основного Закону можуть вплинути на їхнє життя. Олександрійсь­кий у Голованівського, Долинсь­кий у Гайворонсь­кого району копіюють один в одного цілі абзаци про висновки обговорень – пропозиції бувають слово в слово однаковими: «…висловили поба­­­жання щодо чіткого розподілу функціональних обов’язків між гілками влади, формування ефективної територіальної системи місцевого самоврядування, здатної забезпечити сталий соціально-економічний розвиток…» і так далі.Із тих територіальних громад, з якими поспілкувалася «КП», про свої пропозиції повідомили лише у Буховецькій сільській раді Бобринецького району.– Ми вносили пропозиції про дострокове проведення парламентських виборів, зменшення кількості народних депутатів, зняття з них недоторканності, про статус єдиної державної мови, парламентсько-президентську форму влади, надання повноважень місцевим радам, дати їм розпоряджатися місцевим бюджетом. Ці пропозиції вносили депутати, вчителі, громада, – сказала сільський голова Людмила Собко, і додала, що ввірена їй територія не підтримала положення про укрупнення. – Ні, це ми не підтримали. У нас і так села занепадають, а якщо буде примусове об’єднання, то вони взагалі загнуться. У нас функціонує і дитячий дошкільний заклад, і школа, і будинок культури, і ФАП, і бібліотека, і комунальне підприємство. Коли об’єднаємося, цього всього не буде. Тому ми не підтримали таку зміну.На традиційне запитання «КП» про префекта сільський голова відповіла наступне: «Це – президентський представник».Правду про те, якою ситуація з обговоренням змін до Конституції є насправді, сказав лише голова Долинівсь­кої сільради Гайворонського району Вадим Середюк. Він зізнався, що хоч обговорення й були, насправді ніхто нічого не зрозумів із запропонованих до змін.– Які висновки? Ніхто не зрозумів, як воно має бути. Ну передаються нам повноваження, а те, що будуть скорочення? Як воно все має бути, ще ніхто конкретно не розуміє. Я вам кажу, депутати не знають, що це має бути, то що ми будемо обговорювати? Ми то обговорювали, як положено. Але яке буде скорочення, які будуть повноваження в того старости, не зрозуміло, – сказав Вадим Середюк.

18 липня 2014

У Верховній Раді України окрім дострокових виборів до найвищого законодавчого органу країни, депутати активно лобіюють питання проведення місцевих виборів.Під час останніх виборів Президента обрати нову місцеву владу мали змогу жителі Києва. Як відбувалися вибори в столиці і чи може київський сценарій повторитися в Кіровограді?За результатами соцопитування проведеного «Research and Branding Group», 68% жителів столиці повністю задоволені результатами виборів мера міста, 51% киян – задоволені новим складом Київради.Першочерговими завданнями які має вирішити новообраний мер, на думку киян, є ремонт доріг – 13%, подолання корупції – 11%, а також реорганізація ЖКГ та поліпшення якості комунальних послуг – 8%.Напевно, за виконання таких завдань обома руками «за» були б і більшість кіровоградців.Високою була і явка на ці вибори. Власне волевиявлення здійснили близька 90 відсотків мешканців столиці. Можна припустити, що і у Кіровограді електорат не пастиме задніх, адже після Революції гідності на хвилі загального патріотизму і небайдужості піде голосувати і молодь, і люди середньої вікової категорії, які пам’ятають, що буває, коли профілонити вибори( на прикладі Володимира Пузакова, якого обрали кількома тисячами голосів).Особливістю київських виборів у травні стало те, що фактично не було зафіксовано спроб купити голоси виборців за продуктових наборів. Навпаки, виборців закликали: "не проміняй совість на мішок картоплі".Партії у боротьбі за міськрадуУ боротьбі за крісла у КМДА взяло участь 35 партій.За результатами виборів до Київради пройшли 9 партій: УДАР — 30 депутатів;Радикальна партія Ляшка — 7. «Самопоміч» — 5, ВО «Свобода» — 5, «Громадянська позиція» — 3, «Нове життя» — 3; ВО «Батьківщина» — 3; «Єдність» — 2; Демократичний Альянс» —2.По одномандатних округах пройшли 47 депутатів від «УДАРу», 2 від «Демократичної партії України», один від ВО «Свобода» і 9 самовисуванців. У 37-му окрузі наразі оголошення переможця заборонене судом.Після президентських виборів проходження в раду «Радикальної партії Ляшка» не дивує. А от «Свобода», лідер якої на Президентських виборах набрав мізерну кількість голосів, тут обігнала «Батьківщину».Політолог Олексій Гарань у коментарі виданню «Сегодня» впевнений, що результат лідера «Свободи» Олега Тягнибока на президентських виборах не є реальним показником підтримки цієї партії. За його словами, прихильники партії віддали свої голоси Порошенку, щоб він переміг у першому турі. При цьому «Свобода» показала високі результати на місцевих виборах не лише в Києві: наприклад, змогла утворити фракцію у Черкаській міськраді, забезпечила перемогу свого кандидата на виборах мера Прилук.Віталій Кличко отримав крісло мера обігнавши суперників із шаленим відривом – за нього проголосувало 765 тисяч 20 виборців.Показово, що і міський голова, і більшість у раді представники «Удару».Старі кадри в нових маскахЗа опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології у травні цього року, 68% киян найгіршим керівником вважають Л. Черновецького. Тм часом красиво і без порушень кияни самі не зчулись, як у складі «ударної» команди провели у Київраду команду нелюбого їм Льоні-Космоса.Не надто публічних соратників «Удар» провів до Київради під своїм брендом за партійним списком та по мажоритарці. Щоб посприяти тим, хто вже встиг прославитись, у багатьох округах «УДАР» висував від себе явно непрохідних кандидатів, щоб не створювати одіозним попердника зайвої конкуренції. Не втратили шанс і колишні регіонали та литвинівці.Шоу «Хочу в міськраду» по-кіровоградськиАналогічну ситуацію можна чекати і в Кіровограді. Оскільки «Партія регіонів» у міськраді саморозпустилась, її інтендантам доведеться шукати собі прохідного місця деінде.Найвідомішими у місті екс-регіоналоми, а нині лобістами «Удару», є Микола і Лариса Онули. Щоправда, партію вони покинули набагато раніше ніж з корабля почали тікати пацюки. Щоправда, останні події у Дендропарку могли і підпсувати їм імідж.Активно піариться нині і депутат нинішньої міськради Артем Стрижаков. Він вітає кіровоградців із сітілайтів, роздає вай-фай на центральній площі міста, розфарбовує у національні кольори під’їзди. Нині він безпартійний. А ще в грудні 2013 захищав дії Януковича і компанії щодо непідписання угоди про асоціацію з ЄС.Напевне, у міську раду спробують протиснутись і адепти клона «Партії Регіонів» - «Партії розвитку України», яку очолив колишній головний регіонал Кіровоградщини Сергій Ларін. Списки прихильників партії вже з’являлись у мережі. Всплив у просторах Кіровограда і Олександр Шаталов – права рука Ларіна, депутат Кіровоградської облради, який останні півроку не з’являвся на сесії, а нині хоче повернутись, але боїться помідорів.Активно піариться у міській раді, а також прагне закріпити позиції в облраді група колишнього «Фронту змін», яка нині тісно співпрацює з екс-регіоналом Станіславом Березкіним. Не варто забувати, що саме депутат облради Ірина Малик, вона ж в минулому голова передвиборчого штабу нардепа Андрія Табалова, а нині голова громадської організації «Спільна дія»(Станіслава Березкіна), запропонувала на посаду голови облради бютівця Олександра Чорноіваненка.Темною конячкою залишається місцева «Свобода». Напевне, регіоналів вона не прихистить, але от чи знайде достойних кандидатів за яких проголосують кіровоградці?«Батьківщина», очевидно, буде просувати як основного кандидата в мери Павла Топчія – молодий, з незаплямованою репутацією, до того ж його колись уже пробували зробити заступником міського голови.Варто чекати і на появу у міськраді «радикалів» Ляшка. Щоправда, поки що про їх діяльність на теренах області практично не чути, але ж і передвиборча гонка ще тільки починається.Серед потенційних кандидатів у місцеві ради напевне можна буде побачити і представників місцевого Євромайдану та Самооборони. Проте кого і куди висунуть – питання відкрите. Можливо, у раду спробує повернутись Сергій Михальонок, якого так хотіли бачити у кріслі Івана Марковського місцеві активісти?Також, під питанням поява у міських радах нових політичних сил, які час від часу заявляють про себе на Кіровоградщині: «Сили людей», «Голоса народу», Третьої республіки», «Волі».Ну і найсерйознішу інтригу зберігає партія Петра Порошенка «Солідарність». Відомо, хто працював на кандидата у Президенти на виборах, але не факт, що саме ці люди будуть у списках оновленої партії .Олена Петрів

23 червня 2014

Будівля колишнього Єлисаветградської чоловічої гімназії сьогодні поповнилась іще однією меморіальною дошкою. Поряд із гранітними портретами радянського вченого Георгія Лангемака, військового теоретика Михайла Фрунзе, фізика Ігоря Тамма та письменника Володимира Винниченка на стінах Дому офіцерів з`явився портрет славнозвісного польського письменника, драматурга і журналіста, Лауреата Польської Академії з Літератури Міхала (Михайла) Хороманського.Польський письменник народився у сім`ї єлисаветградських інтелігентів. Про те, що сім`я була інтелігентна свідчить той факт, що дід Михайла редагував і видавав першу у Російській імперії повітову газету "Єлисаветградські вєдомости". Батько закінчив Єлисаветградське реальне училище, здобув вищу освіту, мав професію ветеринарнного лікаря та очолював Єлисаветградську ветеринарну службу усього єлисаветградського повіту.Міхал Хороманський провчився у чоловічій гімназії недовго - з 1915 до 1923 року. Але ті скупі дані, що є про нього, свідчать про те, що він знав досконало французьку мову, у шкільному віці здійснював переклади на російську мову.Виїхати за межі рідних країв юного, 20 річного, Міхала Хороманського змусив більшовицький тиск, від якого страждали тоді, в 1918-1924 роки, представники усіх народів. Не знаючи польської мови, Міхал наважується виїхати до Польщі, яка тоді вже починала розбудовувати демократичне суспільство.Цього року нашому землякові виповнилось би 110 років. До ювілейної дати кіровоградська Спілка польських журналістів ініціювала встановлення журналістові меморіальної дошки."Ми знаємо, що всі ці меморіальні дошки не з`являються за порухом палички якогось чарівника, не добра фея їх чіпляє, не лелеки в дзьобі приносять. За цим стоять як правило нерви, інколи даремні пошуки коштів, нервування з приводу не тільки вчеплення, а й збору людей на відкриття дошки. Всі ці труднощі подолав Віталій Плінський зі своїм небайдужим до цієї справи оточенням" - розповідає один із членів Спілки.Разом з тим подібну подію кіровоградці вважають не лише увікрвічненням пам`яті про земляка, а й актом єднання братніх народів, що є важливим у контексті сьогоднішніх подій."Сьогодні не просто подія, яка пов`язана із днем народженням Міхала Хороманського. У ці нелегкі для України часи вшанування пам`яті великого земляка є свідченням того, що для нас, пересічних мешканців, важливим є те, що нас об`єднує в історичній пам`яті, у власному історичному самоусвідомленні. Завдяки постаті великого польського прозаїка, а, можливо, ще більше польського перекладача, всередині ХХ ст. увесь світ пізнав польську культуру, зокрема і через його переклади російською мовою. І сьогоднішнє повернення Хороманського у місто свого дитинства - це можливість для нас пізнати інші культури. Тому що відкриття меморіальної дошки це не тільки створення нового об`єкту історико-культурної спадщини, а це і новий об`єкт для туристичного показу, а значить і крок до інтеграції українства через Польщу до великого світу" - вважає кіровоградський краєзнавець Олег Бабенко.Основну частину коштів на встановлення дало консульство Польщі в Україні. До ініцвативи долучилися й інші небайдужі кіровоградці, які тим чи іншим чином пов`язані з польською культурою. На цьому, говорять у Спілці польських журналістів, зупинятися не збираються: попереду інші ювілейні дати й приурочені до них плани."У нас в планах вшанувати Міхала Хороманського іще одною дошкою, більш скульптурною і встановити її на будинку, де він колись жив. Також хочемо увіковічнити Кароля Шимановського, який був не лише композитором, він також писав: встановимо меморіальну дошку на будівлі, де була його редакція. Крім того, вважаємо за потрібне встановити дошку на будинку, де жив Михал Грабовський, теж польський письменник" - говорить один з членів Спілки польських журналістів.Світлана Дубина

18 червня 2014

Мешканці дев`ятиповерхівки по вул. Червоноармійській звернулися до "Гречки" з вічно невирішуваною для них проблемою - відсутністю ліфта. Мовляв скільки порогів не оббивали, ліфта як не було, так і немає."Гречка" вирушила на пошуки проблемної дев`ятиповерхівки. Будинок зовні привабливий, люди доброзичливі. На питання "А що ж з ліфтом?" з охотою кидаються з відповідями."Зайдіть у під`їзд подивіться на той ліфт. Ото як у 1972 році як побудували його, і все - тепер все забито, ніякого ліфта немає. Про нього взагалі можна забути"- говорить Олена, жителька другого під`їзду."За ліфт платимо, а ліфта немає. А дітей скільки маленьких, з колясками з верхніх поверхів ходять. І скільки ходили в ЖЕК, казали за що ж ми платимо... А нам сказали, що ми платимо лише за вивіз смітя. Я за тиждень викидаю один пакетик сміття, а плачу 35 гривень. А кілька років тому дівчинка впала в ліфтову шахту, бо двері були відкриті. Добре хоч жива залишилась", - розповідає Наталя, мешканка першого під`їзду.Заходимо до під`їзду. Вже на першому поверсі бачимо закидані непотребом залізні проржавілі ліфтові двері, на деяких поверхах і дверей не знайти."Я десять років тут живу і ліфт при мені не працював. Там все п`яниці повитягали, нічого там немає. Одні щури і на деяких поверхах двері вціліли. Ще як Партію регіонів вибирали, вони нам двері поставили, то ми їх просили за ліфт. Але вони нам сказали, що на кожен будинок треба більше 1, 5 мільйона гривень. Деякі біля ліфтів позаймали площі, сараї, кладовки поробили, але то, як-то кажуть, все прибрать можна у разі чого. Але ніхто нам нічого не ставить. ЖЕК нічого не зробить. Я плачу їм 40 з лишнім гривень, а це ж тільки я, а інші. А подивіться що у нас тут твориться? Двері у підвалі на одному завісі висять. Навіть освітлення у коридорах немає. Завжди темно. Як хтось повісить лампочку біля себе, то добре.Мешканці будинку ходили в ЖЕК, просили, щоб ремонт зробили. А в ЖЕКу їм відповіли, щоб купували побілку, фарбу і тоді все зроблять. А платимо ж скільки...Де ж ті гроші? 99 квартир у під`їзді!" - скаржиться тітка Ніна з другого під`їзду.Будинок і справді потребує далеко не косметичного ремонту: стіни лупляться, дроти голі, підлога розбивається, а двері ліфтів подекуди не те що поржавіли, а й продірявилися зовсім. Потрібну квартиру так просто не знайдеш - без ліхтарика в довгих коридорах не обійдешся. На деяких поверхах утворилися справжні смітники. Усі скарги мешканці багатоповерхівки звалюють на КРЕП #11, який є балансоутримувачем житлового будинку і нібито незрозуміло куди діває гроші, сплачені мешканцями.У КРЕПі усі закиди відхиляють. Які ремонти й освітлення, якщо після останніх перерахунків тарифів ці послуги у суму квартплати просто не закладені?!"У тарифи не закладені ремонти під`їздів, козирьків, вхідних дверей, цоколя, відмостки та прибирання сходових клітин. А немає, тому що мешканці на слуханнях по затвердженню послуг на тариф і по тарифу у 2009 році від цих послуг просто відмовились" - пояснює начальник КРЕПу Людмила Токар.У переліку послуг по утриманню будинку КРЕПом дійсно лише 13 пунктів: прибирання прибудинкової території, вивезення сміття, техобслуговування внутрішньобудинкових систем, освітлення підвалів та місць загального користування, заміна розбитого скла в допоміжних приміщеннях, поточний ремонт покрівлі, зовнішніх і внутрішніх водостічних труб та інше.А між тим, розповідає Людмила Токар, будинок проблемний не лише своїми стінами чи ліфтами, а й мешканцями. Загальний борг по квартплаті (3 під`їзди, 435 квартир) сягнув 88 тисяч гривень . Більшість жителів будинку - квартиранти. Боротися з ними важко, ще важче з їхніми смітниками на поверхах."Дуже багато боржників у будинку. Перекрита вода, стоять кроти на каналізації, тож вона у них не працює. Уявіть з чим летять з вікон сміттєві пакети. А вони сміття через вікна викидають. Ледачі такі. Не один раз у них пожежа була, топлять одне одного, елементарного не знають. А коли воніще в під`їзді, мухи величезні... 3 роки тому із ліфтової шахти пакет із рибою дістали. То ж не прийшли кинули, а місцеві. Не раз підганяли наших двірників, щоб вони через балкони поверхів викидали те сміття. Так що ми ще багато для них робимо. Вони і ж до КРЕПу близько знаходяться, тож постійно на виду" - розповідає Людмила Токар.Але якщо проблему зі сміттям і боржниками у цій багатоповерхівці КРЕП хоч якимось чином може покроково вирішувати, то ліфти залишаються поза зоною досяжності."Нам ці будинки передали у лютому 2008 року вже без ліфтових шахт. Ми не ремонтуємо ліфти, лише можемо подати заявку до Головного управління ЖКГ до міської ради" - говорить начальник КРЕПу.Начальник Головного управління ЖКГ Кіровоградської міської ради Олександр Хачатурян розповідає, що цього року у міський бюджет заклали на 100 % суму, яка необхідна для капремонту кіровоградських ліфтів. Проте закупка й встановлення нових - занадто дороге задоволення для міста. Щоб відновити один ліфт, роз`яснює посадовець, у минулому році потрібно було витратити 300 тисяч гривень. Для реалізації таких планів потрібно розробляти трирічні програми."У минулому році на рівні держави була запланована Програма модернізації ліфтового господарства. Усі 26 ліфтів, які у нас простоюють, ми у вигляді пропозицій надали обласному департаменту ЖКГ, які вони перенаправили відповідно Міністерству ЖКГ та будівництва. Ми відслідкували наші пропозиції: усі ліфти були враховані, надані до Кабінету Міністрів і включені в цю програму. Але зараз ніхто не відповість на 100% чи буде вона реалізовуватись і фінансуватись, враховуючи сьогоднішнє положення держави. На даний час програма запланована, можливо її виконання відтермінують, можливо перенесуть..." - говорить Олександр Хачатурян.Дізнавалась Світлана Дубина

13 червня 2014

Стародавнє рабство давно в минулому – світ став цивілізованим і тепер за працю людині платять гроші, її особисту волю і право вибору не обмежують, а на тілі не ставлять тавро. Проте, на Кіровоградщині трудове рабство залишилося, хоча нині воно виглядає значно привабливіше, ніж у стародавньому світі.У давнину розумні рабовласники дбали про своїх рабів. Навіть намагались дати їм більш-менш пристойні умови життя, щоб ті менше хворіли і краще працювали. Сьогоднішні господарі трудових “рабів” змінили хлів на оздоблені пластиком офіси магазинів і фірм. Але суть не змінилась – люди як і раніше працюють задарма, без соціальних пільг та гарантій.Типову історію розповіла олександрійська продавчиня Ірина, яка вирішила влаштуватися на роботу, скориставшись оголошенням у Центрі зайнятості.Спокусливе трудове щастяНа “біржі”, як зазвичай називають державну установу по працевлаштуванню, пропонувалась вакансія продавця магазину. “Я пішла працювати у цей магазин, але мені одразу сказав господар – “ми тебе оформимо пізніше”. З розмови з ним я зрозуміла, що тиждень пропрацюю, а потім мене офіційно візьмуть на роботу. Обіцяли 1200 гривень зарплати за місяць”, – розповідає Ірина.Працювати жінці доводилось з 8 ранку до 9 вечора. Та вона не відмовилася від таких умов, адже чимало знайомих та друзів не мають постійної роботи взагалі. Та й довіра до нового роботодавця була вищою ніж зазвичай, адже колись (ще у дитинстві) вона жила з ним по сусідству – в одному дворі.Але вже через тиждень – обумовлений випробувальний термін – жінку звинуватили у недостачі і не тільки вказали на двері, але й змушували компенсувати нібито завданий збиток. Підставою для цього став результат “перерахунку” товару, який нічим, крім слів господаря магазину, підтверджений не був.Магазин відчинявся раніше, ніж продавець приходила на роботу, а зачинявся пізніше – коли вона йшла додому. Це викликало певну підозру в Ірини, яка вважає, що проконтролювати хто, куди та який товар вивозив (у тому числі й господар) – ніхто не може. Спроба домовитися про проведення перерахунку товару спільно з бухгалтером ні до чого не призвела – у господаря на це з’являлося чимало відмовок.Рабовласники не платятьЖінка вирішила не здаватися. Вона поскаржилась на урядову гарячу лінію. Потім написала заяву до міліції, бо за словами Ірини, “рабовласник” їй почав погрожувати фізичною розправою за скарги.Після звернення до міліції, погрози припинилися, та головна проблема не вирішилась – жінка знову залишилася без роботи і без зароблених грошей.Ірина розуміє, що у неї немає ніяких шансів повернути чесно зароблену зарплатню, адже крім усної домовленості, вона не укладала з власником магазину ніяких договорів. Саме через відсутність документального підтвердження працевлаштування в міській раді їй просто поспівчували й одразу дали зрозуміти, що допомогти у відновленні фінансової справедливості не зможуть (хоча потурбувати перевіркою “рабовласника” пообіцяли).“Коли зі мною трапилась ця історія, мені розповіли декілька схожих фактів саме про цей магазин. Тільки тоді інші продавці або відпрацьовували вказану власником суму, або просто кидали роботу і йшли. Тож магазин працює на таких “рабах”, як я”, – зізнається Ірина. Вона здивована тим, що всі мовчали поки у пастку не потрапила вона.Насправді такі випадки — прикра реальність не тільки в Олександрії, але й в інших містах і містечках Кіровоградщини, що, до речі, підтверджено офіційною статистикою.45% “тіньових” грошейНа Кіровоградщині в “тіні” не тільки від податків, але й від оформлення трудових відносин роботодавця з найманим працівником, величезна кількість людей. Це доводить простий розрахунок статистики навіть роздрібного товарообороту області.Офіційно, один середньостатистичний житель Кіровоградщини витрачає в середньому за рік 6622 гривні на придбання товарів і послуг. А це у свою чергу близько 552 гривні в місяць. Чи можливо це насправді? Ні, звичайно, навіть якщо ми відмінусуємо від цих показників дітей та інших громадян, що не отримують зарплатню.Рахувати дуже просто: офіційний прожитковий мінімум складає нині 1218 гривень; поділивши його на за статистикою витрачені суми, ми зрозуміємо, що як мінімум 45% грошей існує за межами офіційного обліку й офіційних доходів, що витрачаються жителями Кіровоградщини. Більша частина цих доходів – “чорна” зарплатня чи виплата грошей “у конвертах”, внаслідок неофіційного працевлаштування і “рабовласницьких” умов праці.В Олександрії з початку року обстежено 733 суб’єкти господарювання. У результаті в 77 підприємців виявлено 94 незареєстрованих працівника. Таким чином, тільки вибіркова перевірка виявила 10,5% незареєстрованого “рабського” ринку праці.Скільки ж сучасних “рабів” у Кіровоградській області? Цифрові показники загалом досить позитивні. У квітні провели перевірку з питань додержання законодавства про працю, в тому числі з питань оформлення трудових відносин, на 126 підприємствах, установах, організаціях області та у 28 приватних підприємців. За її результатами Територіальна державна інспекція з питань праці в області знайшла лише один факт використання роботодавцями найманої праці без належного оформлення – у ФОП м. Кіровоград. Принаймні, так стверджують в інспекції.Трудове рабство – свідомий вибірЧому приховують податки і занижують зарплати підприємці — то вже інша тема для розмови. Але важливо ось що: рабська праця для декого з комерсантів (не переважної більшості) вкоренилась у свідомість дуже міцно. І не тільки тому, що це вихід зі складної економічної ситуації. А тому, що так “працювати” простіше і, головне, вигідніше. Нічого міняти вони не збираються. Свідченням цьому є хоча б те, що спроба журналіста поспілкуватися з роботодавцем Ірини з приводу їхнього конфлікту завершилася категоричною відмовою.Віктор Голобородько для Першої електронної газети

Світовий банк впроваджує програму модернізації інфраструктури для поліпшення якості питної води. До списку регіонів, яким буде надано кредит, потрапив і Кіровоград.Обласна рада надала ОКВП „Дніпро-Кіровоград” дозвіл на отримання позики Світового банку у розмірі 275 млн грн. Генеральний директор підприємства, Роман Ілик, розповів Першій електронній про умови отримання кредиту і перспективи водопостачання області.- Романе Ігоровичу, які можливості для «Дніпро-Кіровоград» дає отримання кредиту Світового банку?- Ні для кого не є секретом, що комунальні підприємства нашої держави довгий час були збитковими. Тарифи політизувалися. Потім тарифна політика почала регулюватися Національною комісією. Це був і є довгий процес. Зараз державна політика спрямована на залучення інвесторів, недержавне фінансування у зв’язку зі скрутною економічною ситуацією, неможливістю поновлювати основні фонди за рахунок безповоротного державного фінансування. Ще з 2005 року ми шукаємо такого інвестора для оновлення основних засобів, насосного обладнання, ремонту аварійних мереж. Це дозволить знизити собівартість, отримати економію, і за рахунок цього повернути позичені кошти. Мова іде про сотні мільйонів гривень.-  Чому саме Світовий банк є найбільш прийнятним кредитором для фінансування цих проектів?-  Інвестор, коли надає позику, розраховує максимально швидко повернути залучені кошти. А Світовий банк дає нам унікальні умови. Це 0,8-1,5% річних, плюс надається пільговий період у три роки на проведення робіт з реконструкції мережі, протягом якого не буде сплачуватись тіло кредиту, а тільки відсотки по ньому. Для України це фантастичні умови. Треба зазначити, що тендери проводитиме Світовий банк, він і визначить оптимального виконавця робіт з модернізації. І це можуть бути не тільки українські підрядники.-- Для повернення позики підприємство повинно вийти як мінімум на рівень беззбитковості або отримувати прибуток від надання послуг?-  Оскільки ми є монополістами і обслуговуємо соціальну сферу, про прибутковість водоканалів мова не йде. Завдання, яке стоїть перед нами – вихід на економічно обґрунтовану собівартість, максимум – 1-2% прибутку, які дозволять закінчувати беззбитково фінансовий рік, враховуючи можливі коливання у ціні енергоносіїв. Але отримавши кредит Світового банку і впровадивши енергозберігаючі технології, ми зможемо отримати економію. Це і надасть нам можливість повернути залучені кошти.- Тобто в перспективі не йдеться про зниження тарифів на водопостачання та водовідведення?- Економія дасть можливість повернути кредит. Але головне – це покращення якості питної води, приведення її у відповідність до європейських стандартів.- Яким чином вдасться покращити якість води?- Ми беремо воду зі Світловодського водосховища і пропускаємо її через очисні споруди. Вони побудовані ще у 1973 році. Технології, за якими вони працюють, є застарілими. Вимоги до якості питної води були іншими. З 2015 року впроваджується нові норми: контроль залишку хлорорганіки у воді. Дотепер цей показник не моніторився. За рахунок державних коштів ми побудували нову хлораторну, встановили нове обладнання для дозування хлору. Внаслідок цього очистка проходитиме краще. Але на якість впливають і інші конструктивні елементи – фільтри, очищувачі. Ось у цьому напрямку ми і будемо працювати.- Альтернативи хлоруванню немає?- Альтернативою є, наприклад, гіпохлорид. Але будівництво станції для його виробництва є дуже витратним проектом, це сотні мільйонів гривень. До того ж така станція не забезпечить повністю наші об’єми виробництва. В результаті це призведе до значного подорожчання води, підняття тарифів. А закуповувати і транспортувати такі об’єми (а це рідина) є також дуже витратним проектом. В 2007 році було вирішено зупинитись на варіанті встановлення сучасного обладнання на існуючих спорудах. Від хлору не відмовились, наприклад, у Європі. У США також хлорування є актуальним вже близько ста років.-  Коли ви очікуєте отримати кредит і розпочати роботи з модернізації виробництва?- Зараз ми працюємо над розробкою технічних завдань на тендери. Перший тендер по блоку очисних споруд буде проведено у третьому кварталі цього року. Термін впровадження всього проекту – три роки.- З чим пов’язані одні з найвищих в Україні тарифи на водопостачання, які діють у нашій області?- Це пов’язано з тим, що у нас найдовший водовід, застарілі очисні споруди – там відсутня автоматизація, також це пов’язано з тим, що і водовід, і очисні споруди будувалися на інші об’єми виробництва – до 160 тис. метрів кубічних на добу. А споживання є на рівні 80-90, максимум 100 тисяч кубометрів. Недозавантаженність обладнання і його застарілість дають такий економічний результат. Якби працювала вся промисловість, об’єми споживання б дозволили зменшити собівартість кубометра води. Водоканал не може продати споживачам води більше, ніж їм потрібно.- Крім покращення якості води, які ще «вузькі місця» водопостачання дозволить обійти впровадження цих проектів?- Мова йде про впровадження енергозберігаючих технологій, ремонт аварійних дільниць водогонів, зменшення втрат питної води, яка доходить до споживача. Нагадаю, що до 2012 року існувала практика подачі води за графіком в Кіровограді, нічні відключення водопостачання у Знам’янці. Ці проблеми успішно вирішено. Кредит Світового банку відкриває новий етап модернізації виробництва. Це дасть у перспективі й економічний ефект, і приведення якості води до європейських стандартів.Євген Манженко для Першої електронної. 

20 травня 2014

12 травня на сторінках "Гречки" був опублікований матеріал під назвою "У Кіровограді самовільно встановлюють атракціони та ресторанні літні майданчики". У ньому помилково був використаний факт з приводу незаконності встановлених атракціонів та торгівельних точок у Ковалівському парку у Кіровограді.Двоє підприємців, які є власниками атракціонів, мають право встановлювати ігрові майданчики та торгівельні точки на основі дозволів, даних Кіровоградською міською радою у квітні цього року.Проте питання розмежування безоплатних і платних атракціонів на майданчику в Ковалівському парку залишається відкритим. Підприємці розповідають, що близько 30 кіровоградців, які регулярно відвідують з дітьми парк, дійсно скаржилися на наявність платних атракціонів у парку, що часто-густо виявляються недоступними для звичаної сім`ї. Тож управління управління торгівлі Кіровоградської ради звернулося до власників атракціонів усунути, наявний на думку містян, недолік у розміщенні ігрових майданчиків.«Переміщення атракціонів неможливе по декільком причинам. Найперше, зональність парку відпочинку. Є зона активного відпочинку для активних дітей, є тихі затишні зони, де люди відпочивають з маленькими дітьми( для яких тиша є основою здорового сну) та люди похилого віку, які просто полюбляють тихі, негаласливі місця. Є концертний майданчик, який використовується по призначенню, та є відкриті місця, на яких використання атракціонів в літню спеку малоймовірне, адже на сонці діти можуть просто перегрітися чи втратити свідомість У парку відсутні інші місця з твердим покриттям, де були б природна тінь від дерев, та їх було зручно використовувати. Усі інші місця, зокрема і зелені зони, будуть втоптуватися відвідувачами, а після дощу там буде багнюка. Підтримувати атракціони в належній чистоті на мокрому грунті дуже важко, та й мало які батьки захочуть вести своїх дітей у болото» - розповідає одна із власниць атракціонів у Ковалівському парку Олена Ковачевич.Разом з тим питання перенесення атракціонів, заявляють підприємці з мешканцями міста практично вирішили. Більше того на адресу власників атракціонів надходять слова подяки за розвиток інфраструктури для розвитку дітей у центрі Кіровограда, у тому числі і від громадських організацій, що опікуються дітьми з обмеженими можливостями.«До нас звернулась Голова Кіровоградськоі обласноі громадськоі організаціі матерів дітей- інвалідів та інвалідів "Серце матері" Людмила Шукрута з проханням розглянути можливість безкоштовного користування атракціонами дітьми-інвалідами, відповідний лист (підтримали її майже 200 мешканців міста, які подякували за встановлені атракціони та просили урізноманітнити іх та збільшити кількість) вона направила на адресу міського голови. Питання щодо користування дітьми-інвалідами нами розглянуте позитивно. Інші, питання з реалізаціі даного проекту (встановлення спеціалізованої гойдалки для візочників- Авт.) ми будемо вирішувати в робочому порядку» - говорить Олена Ковачевич.Чи розподілять по парковим зонам наявні на центральному дитячому майданчику приватні атракціони поки що точно невідомо. У міській раді запевняють, що це питання ще не закрите й обговорюється. Батьки ж, які скаржилися у листі на наявні майданчики, зауважують, що з власниками нібито дійшли згоди іти одне одному на зустріч, усе вирішить остання розмова."Усі атракціони розміщені близько до головного ігрового майданчика у парку. Наявність цих атракціонів збуджує психіку дітей, тож вони одразу туди йдуть. Але не кожні батьки можуть дозволити собі водити кожен день на платні атракціони, адже в парк вони ходять щодня. У результаті через заборону ходити до тих атракціонів у дітей з`являються "псіхи", починаються скандали. А хто хоче травмувати свою дитину? Підприємці запропонували тим, кого це турбує, хто не може собі такого дозволити, виділити конкретний час для безоплатного відвідування атракціонів. Кінцевого формату виходу із ситуації ще немає, але мова йде саме про це. І цей формат ми обговоримо під час зустрічі в неділю, на яку намагатимемося зібрати усіх, хто підписався тоді у листі" - розповідає один із ініціативної групи скаржників Андрій.У міській раді запевняють, що питання перенесення атракціонів ребром не ставитимуть - враховуватимуть бажання батьків.«Якщо так воліє громада, якщо так наполягають батьки, які відповідають за своїх дітей, то будь ласка. Якщо ж ми приїдемо і буде йти мова про розмежування, то значить розмежовуємо. Тільки таким чином! Не чиновник керує цим процесом, а територіальна громада. Підприємців ніхто у глухий кут «по щелчку» ніхто не буде» - запевнила "Гречку" начальник управління по сприянню торгівлі Кіровоградської міськради Тетяна Бєлова.Остання розмова відулась цими вихідними. Олена Ковачевич говорить, що батькам видадуть постійні іменні безкоштовні абонементи на атракціони. Скаржники ж мають написати листа до Кіровоградської міської ради, у якому зазначать, що не мають претензій до розміщення ігрових точок.Світлана Дубина

13 травня 2014

Із приходом весни вулиці Кіровограда моментально заполонюють літні майданчики різних закладів харчування. Особливо це відчувається на вулиці Дворцовій. Незважаючи на те, що більшість подібних площадок біля кав’ярень та ресторанів (особливо ті, що встановлені не на тротуарі, а на дорозі) викликають незадоволення в пішоходів, вони все ж мають право знаходитися на своєму місці.

06 травня 2014

На революційній хвилі, коли громадяни прагнули змін у тому числі й кадрових, у Кіровограді, схоже, все залишилося як і було. Перезавантаження влади, про яке так багато йшлося у риториці політиків, коли на місцях над стратегічними напрямками і галузями повинні були працювати нові професійні, порядні та патріотичні кадри незалежно від політичних уподобань, Кіровоград обійшло стороною.

30 квiтня 2014

Днями у Кіровоградській ОДА зібралися керівники туристичних агенств, аби презентувати свої культурні програми відпочинку на травневі свята. Враховуючи нинішню ситуацію в країні, акценти робили на відпочинку в нашій області.Тож де і як можна відпочити на травневі свята?

21 квiтня 2014

У Кіровограді розпочалися громадські слухання щодо перегляду тарифів на проїзд у громадському транспорті. Головуючим на слуханнях був начальник управління  транспорту Кіровоградської міської ради Віктор Зубченко. В обговоренні брали участь в основному працівники фірм перевізників.

18 квiтня 2014

Бобринець ніколи не був байдужий до влади взагалі й до місцевої влади зокрема. Тут є сильною, хоча й роз’єднаною, громадянська самосвідомість. Різні люди, різні соціальні групи в різні періоди часу повставали проти голів райдержадміністрацій, якщо в чомусь страждали їх інтереси.

У кіровоградській багатодітній сім’ї Дар’євих єдиним годувальником є чоловік і батько Олексій. 11 березня його мобілізували. Дружина та троє неповнолітніх дітей залишилися без засобів для існування. Накопиченні гроші закінчилися, як і запаси їжі, а заплановану операцію середній доньці доводиться вже вкотре відкладати.

14 квiтня 2014

Завершується етап виборчої кампанії, на якому повинні були бути сформовані обласні штабні структури кандидатів у Президенти. У Кіровоградській області таке формування більш-менш спокійно пройшло тільки у тих кандидатів, які опираються на розлогу партійну структуру. Тобто, це кандидати у Президенти Юлія Тимошенко, Олег Тягнибок та Петро Симоненко.

11 квiтня 2014

Як ми й анонсували, «Стоп Хабар» уже має перші результати. На адресу проекту Першої електронної газети надійшло звернення від мешканців Кіровоградщини щодо зловживань у сфері освіти. Схожий лист отримала також редакція ІАЦ «Перевесло», але якщо наші колеги обмежилися листом, нам вдалося вийти на самі джерела інформації, поспілкуватися з ними і отримати детальні пояснення викладених фактів. Про те, кого і як годує освіта області – читайте нижче.

08 квiтня 2014

Незважаючи на приписи архітектурної інспекції, виконавчої служби припинити й знести самовільно збудовану 4-поверхівку на розі вулиць Преображенська та Карабінерна у Кіровограді, недобудова і досі знаходиться у стані, що і до цього. Більш того, за словами родини Манют, які вже майже рік ведуть судові спори із забудовником, на територію об`єкту із весняною погодою знову повернулися й будівельники, які, ймовірно підтримують будівлю від розрухи. "Гречка" продовжує слідкувати за забудовою та судовими процесами, що тягнуться навколо неї.

03 квiтня 2014

Так склалися життєві обставини, що Іван М. із Сімферополя став одним із тих,кому довелось у Криму покинути маму, дім, роботу. Але на Кіровоградщині він також зіштовхнувся з негостинністю. Тут зустрів цілковиту байдужість до власних проблем.

У Кіровоградській області, за даними управління охорони здоров’я, 13 тисяч хворих потребують хоспісної допомоги. Деякі з цих людей можуть прожити ще деякий час, вживаючі знеболювальні препарати та при підтримці лікарів, психологів та родичів.

01 квiтня 2014

Безгрошів’я в міському бюджеті Бобринця, великий управлінський апарат з досить високими, як для злиденної скарбниці, заробітними платами, постійний збір спонсорських коштів і звинувачення в корупції з боку місцевих підприємців створили передумови для складання повноважень міським головою Анатолієм Могиленком: практично відразу після похорону Героя Майдану Віктора Чміленка активна частина підприємців Бобринця відправила його у відставку.

31 березня 2014

На початку березня в українському інформаційному просторі прозвучала теза про те, що вітчизняний ринок праці перебуває у вельми складному становищі. Комплекс факторів упливає на кожне кадрове рішення (від ситуації в Криму до революційних подій на Майдані, від тотальної політично-економічної кризи до підписання політичної угоди про асоціацію з ЄС). Та все ж, якщо оцінювати ситуацію на ринку праці в межах окремо взятої області, основна увага населення прикута до того, хто керуватиме територією і розгрібатиме наслідки тотального «покращення», яке відбувалося в Україні в останні роки.

Родичі чоловіків, які були призвані у ході оголошення часткової мобілізації до кіровоградської військової частини А0680, скаржаться на те, що вояки не мають нормальних умов перебування у частині. Мовляв, навіть сплять без матраців на панцирних ліжках. Резонансу ця інформація набула після Народного віче, що відбулося 26 березня на площі Героїв Майдану за участі голови Кіровоградської ОДА Олександра Петіка. Тоді він запевняв, що кіровоградські призовники забезпечені усім необхідним, у чому можна запевнитися запитавши у керівництва частини. Дружини ж продовжували говорити про інші факти.

Погода
Погода в Кропивницком

влажность:

давление:

ветер:

Партнеры портала

Price.ua - сервис сравнения цен в Украине
 

   Copyright © 2015 «Коментарі:» Всі права захищені.

Система Orphus weblog.com.ua